19 – 26 лютого 2017 року група дітей з України у супроводі представників ГО ФОРЗА та ЗОЕНЦ доєдналася до міжнародного зимового лісового табору, що проходив у Норвегії. Діти зі Словаччини, Норвегії та України вже були знайомі між собою завдяки участі у літньому еко-таборі, проведеному у Словаччині 4-11 липня 2016 року (див.більше інформації за посиланням http://forza.org.ua/uk/forests-society/druzi-lisu-nazavzhdi-deviz-lisovo...).
Завдяки отриманому додатковому фінансуванню проекту і стало можливим проведення Зимового лісового табору у Bjøntegaard у с.Ханестад (5-денний табір пізнання природи), з продовженням програми на останні два дні у м.Ліллехаммер.
Інститут підвищення кваліфікації лісівників (Бірі, Норвегія) організував Зимовий лісовий табір в рамках проекту «Ліси для суспільства – ліси без бар’єрів» (FOR SOC, www.forsoc.sk).  Метою організації табору для 30 дітей зі Словаччини, України та Норвегії було зміцнення транскордонної співпраці, покращення знання англійської мови, вивчення природи та культурної спадщини і створення простору для обміну знаннями та досвідом у сфері лісової педагогіки.  Заходи табору проводилися сертифікованими лісовими педагогами. Лісовий табір фінансувався грантом Норвезького Фінансового Механізму .
Що ж цікавого та пізнавального можна робити взимку в лісі, тим більш у такій незвично холодній для наших широт країні, як Норвегія?
 З 19 по 24 лютого 2017 року діти знаходилися у табор Bjøntegaard  – це шкільний табір в місті Ханесттад біля річки Гломма.  Він належить вже третьому поколінню утримувачів табору, які є власниками та водночас педагогами табору. Табір знаходиться на ділянці дикої природи, що оточена сосновими та смерековими лісами.
Ранок дітей починався з обов’язкового вологого прибирання кімнат та загальних приміщень, причому діти робили це з задоволенням, сприймаючи прибирання як частину своїх повсякденних обов’язків.  
Незвичним для українців було харчування – зранку під час сніданку діти та дорослі робили собі бутерброди, які і були їх обідом. Обідали ми не в приміщенні, а у типовому зимовому помешканні жителів Півночі – лавво, тобто наметі з місцем для вогнища посередині. Гаряче –перша та друга страва, або друга страва та десерт – подавалося на вечерю.  Але завдяки активному способу життя саме таке харчування виявилося найбільш прийнятним та достатнім.
Адже щодня за будь-якої погоди з 9.30 ранку до 15-16.00 год. учасники табору проводили поза приміщеннями – в лісі, навколишньому природному середовищі, на озері тощо. Та мусимо визнати, що завдяки сухому клімату температура у мінус 22 градуси відчувалася як максимум мінус два в Україні.
Кожного дня програма табору була дуже насиченою, і можна писати цілі історії про кожен день перебування в Норвегії, але наразі просто перерахуємо, в яких заходах лісової педагогіки та зимових розвагах брали участь діти та дорослі: стрільба з дерев’яного традиційного норвезького луку та повітряної рушниці, скелелазіння по спеціально обладнаній стіні, біг на снігоступах на швидкість, естафета з поліном, естафета з дерев’яними колами, лісівничі заходи – рубка дерев, відведених для опалення будиночків (діти все робили самі після пояснень правил безпеки, справжніми сокирами та пилами), виготовлення шампурів з гілочок, підбір кори, гілочок та плодів до порід дерев, які до них належать, знаходження діаметру дерева, розведення вогнища на швидкість за допомогою трьох сірників та чотирьох полін, виробництво дьогтю та дерев’яного вугілля власноруч, льодова риболовля, катання на собачих упряжках та на конях норвезької породи, пошук скарбів у темряві, відвідування станції годування оленів та лосів.
Найбільш незвичайним для усіх учасників був нічліг у палатці типу лавво, яку діти встановили самі та самі нарубали ялинових гілок. Гілки та олені шкури слугували ліжками в палатці, яка нічим додатково не опалювалася. Кожна країна по черзі ночувала в тенті та з честю витримала цей іспит холодом, адже ночувати прийшлося в звичайних спальних мішках, а температура становили від мінус 7 до мінус 18!
Також кожна країна представила свої заходи Лісової педагогіки: Україна була першою,  ми грали з дітьми у гру «Як росте ліс», а також в ярмарку заходів, де діти могли грати у «Вгадай-но» (коли треба показати чи пояснити, не називаючи, певне лісове поняття чи явище), у Лісове Піксасо (меморі), де не просто треба було вгадати пару, але пояснити зв'язок між зображеннями, а також у гру «Спіймай палицю», спрямовану на більш рухливу форму заняття та формування командного духу.  Наприкінці діти отримали в подарунок футболки з зображенням лісового кросворду, світловідбиваючі рефлектори та солодкі подарунки.
Норвезькі викладачі запропонували дітям самим виготовити перероблений папір, провели практичні експерименти з властивостей деревини (яка деревина міцніша – суха чи волога – за допомогою вимірювання літрів води у відрі, яке було закріплено відповідно на вологій чи сухій гілці, провідність дерева через волокна – за допомогою видування мильної води через брусочки берези та калини), а також займалися вирізанням сніжинок з паперу, виробленням орігамі та декоруванням березових гілочок різнокольоровими пір’ями, що є традиційним для свята, що передує Великому Посту в Норвегії – в нас це свято Масляної. 
Словаччина підготувала заходи, присвячені птахам: спочатку була надана загальна інформація та цікаві факти про птахів в цілому, потім були показані зображення та продемонстровані звуки різних птахів, далі діти розмальовували акриловими фарбами глиняні фігурки птахів, грали у рухливі ігри – «Кажани та метелики», «Пташка літає». Дітей заохотили за активну участь подарованими лінійками із зображенням птахів та солодощами.
В м.Лілліхаммер, куди учасники переїхали на два останні дні табору, надзвичайно цікавим виявилося відвідання етнографічного музею Майхауген , де замість нудних екскурсій  діти самі приготували традиційні норвезькі картопляні млинці - «лумпоо», відвідали справжній будиночок лісника, де їх пригостили шкварками та кавою, що традиційно було повсякденною їжею норвезьких лісорубів, показали знаряддя їх праці, розповіли про роботу. Наприкінці діти власноруч збудували будинок – традиційний зруб. За схемою, діти із пронумерованих колод склали зруб висотою більше 2х метрів плюс дах.
Також незабутнім було відвідання Зимового парку тролля Hunderfossen, адже саме троллі є символом Норвегії, всі казки цієї країни присвячені саме їм. Там діти побували у льодовій казці, досхочу накатались на зимових атракціонах, помилувалися льодовими скульптурами.
Завершальний день табору діти провели до обіду у центрі м.Лілліхаммер, а потім було просто веселе катання на санчатах з гори, так як це завжди буває у дитинстві – і дорослі були такими ж дітьми, як і всі учасники табору!
Під час прощальної вечірки присутні пригадали всі події табору завдяки чудовій презентації норвезьких колег, обмінялися подарунками та сувенірами, і загадали одне бажання на всіх – хай відбудеться ще один табір! Україна готова прийняти та організувати такий табір, будемо сподіватися, що знайдеться фінансування на його проведення. Наразі ж всі учасники табору щиро вдячні за чудову організацію табору команді викладачів з Норвегії –це Анна Лєна Альберстен, Ніна Рі-Лінстад, Хелен Бакке Уденстанд.