Ймовірно ви звернули увагу, що останнім часом термін «план сталої міської мобільності» (скорочено ПСММ) щоразу частіше звучить у наших публікаціях? У попередніх дописах ми вже висвітлювали в чому його «сіль». Водночас, цікаво дізнатися й про те, які українські міста вже можуть похвалитися своїм ПСММ, який вони подолали шлях та на якому етапі знаходиться реалізація цього стратегічного документа.
Одним з міст, на які можна орієнтуватися в цьому питанні, є Львів, що і не дивно. Робота над ПСММ тривала близько 3-х років і завершилася схваленням плану на сесії Львівської міської ради.
Варто згадати, що до того у Львові вже були частково реалізовані Стратегія міського транспортного руху, концепція розвитку велосипедного руху та веломереж, а також концепція розвитку електромобільності.
Втім, повернемося до ПСММ. Робота над його створенням стартувала з «Воркшопу майбутнього», який зібрав експертів з:
- департаменів та управлінь Львівської міської ради;
- університетів;
- Швейцарії та Німеччини;
- громадських організацій, котрі зацікавлені в розвитку міста.
У такій компанії й було розроблено візію транспорту Львова в майбутньому.
Перша фаза – збір даних, інформації від мешканців та різнобічних міських структур, які дотичні до питань пов’язаних із транспортом.
Зустрічі та дискусії пролили світло на проблемні питання, з якими зіштовхнувся найбільший обласний центр західної України, а саме:
- велика кількість дорожньо-транспортних пригод часто з трагічними наслідками;
- значні перепони руху для не завжди комфортного громадського транспорту;
- перевантаження громадського транспорту в години пік ;
- вихлопні гази й транспортний шум, які негативно впливають на самопочуття та здоров’я львів’ян;
- неприваблива пішохідна інфраструктура (за винятком прилеглих до центральної частини міста районів);
- несприятливі умови для пішохідного й велосипедного руху;
- простір, який геть не пристосований для недостатньо мобільних осіб, зокрема для людей з дитячими візками, літніх людей та осіб з інвалідністю.
Наступною фазою створення ПСММ стала розробка цілей міста. Серед критеріїв вони мали бути вимірюваними та придатними до втілення.
Паралельно з підготовкою ПСММ проходила розробка програми Green City Action Plan (GCAP). Це дозволило ще раз критично оцінити заходи ПСММ та включити їх до документа, який передбачає переведення Львова до більш сталих форм управління всіма галузями міста.
На фінальній стадії розробки ПСММ до рецензування долучилася Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Її експерти надали свої висновки і рекомендації для повної відповідності вимогам міжнародних кредитних організацій щодо проектів розвитку інфраструктури. А це дає місту можливість залучати ще більше інвестицій у розвиток сталої мобільності.
І останній крок – це прийняття ПСММ на сесії міської ради в лютому минулого 2020-го року.
На перший погляд, нічого надскладного, однак насправді за цими кроками стоїть робота ряду фахівців, глибинні дослідження, розробка оптимальних варіантів розвитку міста. До речі, важливим фактором був пошук шляхів вирішення існуючих проблем, які підходять саме для Львова, адже стояло питання комфорту та збереження самобутності міста в цілому.
Ознайомитися з планом сталої міської мобільності Львова можна тут: https://mobilitylviv.com/lviv-sump-approved-ua/
Попри те, що в Ужгороді історія створення ПСММ лише розпочинається, втім надзвичайно важливо, що ми все-таки стали на шлях усвідомлення важливості підготовки такого цінного документа. Тримаємо кулаки, щоб все вдалося не гірше, ніж у наших сусідів!
Ця інформація розміщена в рамках проєкту SUMCITYNET, Програма транскордонного співробітництва ЄІС Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст інформації не обов'язково відображає позицію ЄС і відповідальність за неї несе виключно ГО ФОРЗА.