Доступність, безбар’єрність, що це таке? Як воно має працювати? Навіщо? Для кого?
Ми вирішили перевірити одну з вулиць Ужгорода на її доступність для пішоходів. Наша героїня – звичайна ужгородка зі звичайними потребами, як-от: дійти до навчального закладу, на роботу, в магазин, у лікарню, на вокзал, у перукарню і т.д. Марина Сташина-Неймет. Жінка є активісткою Закарпатського обласного товариства осіб з інвалідністю, спеціалісткою в УжНУ, журналісткою і справжнім бійцем за доступність інфраструктурних об’єктів для всіх, оскільки сама має інвалідність по зору з дитинства. Отож, для неї комфорт та безпека пересування набувають особливого значення.
Хоча, можливо немає жодних складнощів з безбар’єрністю і ми все накручуємо? Ну що ж, вперед до інспектування!
Коротко про наш маршрут: ми обрали для нашого експерименту відрізок вулиці Гагаріна довжиною 550м (від переїзду практично до базарчика). Вона є однією з найжвавіших вулиць міста, особливо в робочі дні та веде аж до кола на виїзді з міста. А ще третина з неї - частина мікрорайону Дравці, найвіддаленішої частини Ужгорода. Отож, яким був наш шлях можна подивитися у відео.
Ця інформація розміщена в рамках проєкту SUMCITYNET, Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст інформації не обов'язково відображає позицію ЄС і відповідальність за неї несе виключно ГО ФОРЗА.