Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте про Париж, Барселону, Лондон і Мілан? Там гарно, смачно, дорого, безпечно, цікаво, яскраво..? Хотілося б туди з’їздити, можливо й пожити? Ну що ж, «корона» внесла свої корективи в можливість подорожування і порівняно з минулим роком ця думка вже навіть не надто шокує. АЛЕ, це не заважає нам відправитися туди дистанційно! І в цій історії не для класного відпочинку, а для «просвітлення». Чи знали ви, що ці величезні міста (перш за все їхні муніципалітети) вже кілька років відвойовують свої вулиці від надмірної кількості автотранспорту і все заради того, щоб мешканці переосмислили підхід до пересування містом пішки, чи кліматично сталим транспортом (велосипедами, електротранспортом)?

У цій публікації ми зробимо невеличку вибірку про згадані міста зі статті на порталі: https://techcrunch.com. А для тих, хто хоче ознайомитися з повним текстом і дружить з англійською мовою, вам сюди: https://cutt.ly/9zeS7TJ

Отож, розпочнемо з ПАРИЖА

Це місто чи не найактивніше серед інших європейських столиць почало змінювати свою інфраструктурну політику. Через те, що автомобілі забруднюють повітря і це негативно впливає на здоров’я парижан, було прийнято рішення про заборону користування дизельними автомобілями з 2024 року, а з 2030 року така ж доля чекає на автомобілі, які використовують газобалонне обладнання. Альтернатива? Ноги, велосипеди, електромопеди, електросамокати та електромобілі! Також в місті вже розбудовано широку мережу громадського транспорту та активно запускаються шерингові послуги. Важливо відзначити, що очільниця Парижа Анн Ідальго  впевнена, що послуги спільного використання велосипедів не можуть працювати без державних грошей.

Але велосипеди – це лише один із способів перевезення серед того, що у Франції називають «м’якою мобільністю».

За останні роки Париж доводить, що він є привабливим містом для стартапів з мікромобільності.  Зараз дозволи на експлуатацію спільних електросамокатів мають 3 компанії, кожна з яких управляє парком з 5000 електроскамокатів.

Париж - місто 15-ти хвилин

Нова концепція, над якою працюють у французькій столиці. Її суть в тому, що розподілу на житлові квартали, ділові та комерційні райони, які знаходяться за кілометри одне від одного, взагалі не повинно бути. Кожен район міста має стати  своєрідним крихітним "містечком" з робочими місцями, магазинами, кінотеатрами, оздоровчими центрами, школами, пекарнями тощо. Таким чином навантаження на транспортну систему суттєво знизиться. На додаток до зменшення викидів вуглецю, 15-хвилинна концепція має потенціал загального пожвавлення районів.

А ще, Париж вдало скористався обмеженнями в пересуванні під час карантину, щоб пришвидшити свою програму мобільності за допомогою створення нових велодоріжок та переформатування доріг. Наприклад, вулиця Ріволі колись була головною дорогою, яка сполучає Єлисейські поля з Бастилією. Зараз третина дороги відведена для автобусів, а дві третини – для велосипедів та електросмокатів.

Планів безліч! Деякі вулиці хочуть перетворити на сади та  прибрати 50% місць для паркування автомобілів, оскільки за статистикою цей вид транспорту в Парижі залишається припаркованими 95% часу. "Консервні бляшанки", які займають купу місця і більшість часу знаходяться в статичному положенні геть не влаштовують французьку столицю. І в цій ситуації найбільший бонус – максимальне сприяння цим змінам з боку міської влади.

БАРСЕЛОНА

Столиця Каталонії – друге за величиною місто Іспанії – затвердила новий План міської мобільності ще в 2013 році, щоб перемкнути вуличний простір на користь пішоходів та не надавати пріоритет приватним транспортним засобам. Місто має найвищу щільність автомобілів у Європі і це є основною проблемою. Уявіть собі близько 6000 одиниць на км² ! Цим, власне, й підкреслюється шкідливий вплив на якість повітря та здоров'я населення.

Рішенням цієї кризи є амбітний план пішохідної торгівлі. В останні роки він зосереджений на створенні „суперостровів” чи „суперблоків”, які перемикають функцію ряду вулиць з перевезення автомобілів на дружнє до пішоходів середовище. Ця модель вдало підходить для мікромобільності, а розбудова міської мережі велодоріжок є ключовою частиною плану міської мобільності.

Міська влада описує концепцію суперблоків як "більш стійку модель громадського простору, здорову та розроблену для людей" та таку, яка "сприяє соціальним відносинам, що стимулює місцеву торгівлю та зосереджує увагу на потребах дітей та людей похилого віку".

В рамках інших заходів політики управління дорожнім рухом Барселона почала застосовувати обмеження до транспортних засобів через надмірну кількість шкідливих викидів. На початку 2020-го року там заборонили в'їзд старих бензинових та дизельних автомобілів у години-пік. Водночас, жителям, які мають забруднюючі транспортні засоби, пропонується відмовитись від своїх автомобілів в обмін на безкоштовну трирічну картку громадського транспорту. Таким чином в каталонській столиці мотивують людей до користування існуючою мережею метро, поїздів та автобусів.

ЛОНДОН

У столиці Великої Британії надзвичайно добре розвинена мережа громадського транспорту (автобуси, метро, трамваї та поїзди) – це означає, що багато поїздок можна здійснити, не маючи власного транспорту. В останні десятиліття також було проведено інвестиції у розширення веломережі міста. А з 2010 року діє система прокату велосипедів з оплатою на виїзд, яка на 2017 рік нарахувала понад 10 мільйонів поїздок!

Підвищення обізнаності про ризики для здоров’я, пов’язані з автомобільним рухом, змусило міську владу просувати політику, спрямовану на стримування транспортних засобів, що найбільш забруднюють навколишнє середовище.

МІЛАН

В цьому італійському місті популяризують не лише гарне вбрання, але й моду на "Відкриті вулиці". Цей план включає в себе зниження обмеження швидкості руху на автомобілі до 30 км/ год на більшості доріг Мілана (замість макс. 50 км/год). Також там планують додати ще 35 км до існуючої велосипедної мережі до кінця року.

В Мілані та сама історія: переосмислення вулиць як відкритих громадських просторів для людей та розвиток мікромобільності, замість того, щоб дозволяти автомобілям колонізувати загальний простір.

Підсумовуючи можна сказати, що тенденція до активного та здорового способу життя та форм пересування дуже тішить, особливо, коли тон задають такі популярні міста як Париж, Барселона, Лондон і Мілан. Насправді, населених пунктів, які переходять на сторону «світла» у Європі набагато більше і було б дуже правильно брати приклад й нашій країні. Тому ми переконані, що реалізація проекту «SUMCITYNET: міста за покращення доступності і кліматично-сталу міську мобільність» теж наблизить Ужгород та інші міста-партнери до формування сучасного і розумного простору.

Ця інформація розміщена в рамках проєкту SUMCITYNET, Програма транскордонного співробітництва ЄІС Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст інформації не обов'язково відображає позицію ЄС і відповідальність за неї несе виключно ГО ФОРЗА.