Зміна клімату є розповсюдженою темою дебатів на наукових форумах, у журналах, серед людей, які говорять про те, що зими не такі вже холодні, як раніше, і про дуже спекотні літа. Багато експертів вважають, що зміни клімату уникнути не можливо. Прогноз на 2070-2100 рр. передбачає (на території Східної Словаччини та України) підвищення середньорічної температури на 3.1 – 3.5 °C, що, звичайно, звучить не катастрофічно, але беручи до уваги інші індикатори (зміна середньорічної кількості літніх днів на 21-30, відносне зменшення середньорічної кількості опадів у літні місяці на 20-40%, зміна середньорічної кількості днів з сніговими опадами на 21-30 днів) та враховуючи ризик частоти та сили екстремальних погодних умов (екстремальна кількість опадів, небезпечні вітри, катастрофічні посухи), очевидно, що зміни будуть серйозними. Зміни у погодних умовах будуть різними в окремих частинах Європи і по різному впливатимуть на окремі регіони залежно від вразливості території. Наприклад, старіння нації робить населення більш вразливим (наприклад, до спеки) та менш здатним до адаптації.
Зміна клімату може бути пов’язана з еволюцією планети (льодовиковий та міжльодовиковий періоди), але, згідно з деякими науковими поглядами, зміна може бути зумовлена (або підтримана) діяльністю людства (парниковий ефект, спричинений викидами газів в атмосферу). Якщо прогнози справдяться, зміна клімату може проявитися як в позитивному, так і негативному ракурсі. Якщо кількість сонячних днів буде більшою, літні курорти стануть більш прибутковим, але зимовий туризм (гірськолижні курорти) зіштовхнеться зі значними проблемами, а на нижчих висотах може повністю зникнути. Можливо, нам потрібно буде менше використовувати опалення, але впродовж літа ми більше кондиціонуватимемо повітря. Позитивним ефектом пов’язаним з меншою кількістю снігу є менша сума витрат на утримання доріг взимку, але менша кількість опадів та більша кількість спекотних днів можуть спровокувати лісові пожежі.
Стосовно прогнозів та очікувань виникає одне важливе питання: Що ми можемо зробити?
Тут існують дві можливості – ми можемо спробувати уповільнити зміну клімату, або пом’якшити її рекомендуються обидва шляхи.
Заходи направлені на пом’якшення кліматичних змін насамперед охоплюють заходи націлені на зменшення викидів, перш за все СО2, які спричиняють парниковий ефект. Ми можемо їх назвати заходами, спрямованими на зменшення впливу людства на зміну клімату.
Дуже хорошим прикладом є зменшення використання автомобілів на користь велосипедів та громадського транспорту, транспортування товарів на невеликі відстані. Другою групою зменшення споживання енергії є утеплення або застосування сучасних ефективних технологій. Третьою групою зменшення викидів СО2 є використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). ВДЕ повинні задовольняти вимогу в нульових або дуже незначних викидах СО2. Якщо ми виробляємо енергію з сонця, води, або вітру, не буде жодних викидів СО2, адже використовується лише чиста енергія. Під час використання геотермальної енергії викиди СО2 будуть лише у тій кількості, що мала місце під час отримання енергії для роботи насосів, що теоретично також може дорівнювати нулю. Теплові насоси використовують енергію землі, повітря або води, а для їх роботи також необхідна електроенергія, що може бути отримана з цих самих джерел.
Також важливою є енергія біомаси (фітомаси). Якщо ми спалюємо, наприклад, деревину, мають місце викиди СО2, але біомаса відноситься до відновлюваної енергетики, і вуглець виділяється лише в такій кількості, яка накопичувалась у рослині під час її росту.
Адаптаційні заходи націлені на пристосування до змін. Наприклад, системи попередження паводків, системи раннього оповіщення, зелені зони у містах та поза ними (передбачає зменшення впливу раптових змін погоди), охорона здоров’я та соціальний захист (акцент робиться на вразливі групи населення), кондиціонування повітря, опалення, утеплення будівель (зменшення впливу коливань температури), постачання питної води тощо. У межах районів та громад можна визначити широкий спектр адаптаційних заходів. Стратегія залежить від типу країни, типу та рівня інфраструктури, демографічної структури тощо.
Пом’якшувальні та адаптаційні заходи можуть бути взаємно суперечливими. Якщо буде вироблятись занадто багато енергії завдяки спалюванню біомаси, надмірна вирубка лісів може спричинити меншу екологічну сталість країни та вищий ризик катастрофічних повеней. Кондиціонування повітря може пом’якшити вплив високої температури повітря, але споживання енергії для роботи кондиціонерів буде дуже високим. Малі гідроелектростанції можуть знищити водну фауну, що також зменшить екологічну сталість та адаптаційні можливості.
Додаткову корисну інформацію щодо зміну клімату, його впливу, а також про можливості реагування місцевих громад на його зміни можна отримати на сайтах словацьких організацій: