Водозбірний принцип управління лісовими ресурсами в Україні: поточний стан та перспективи впровадження

Водозбірний принцип управління лісовими ресурсами в Україні: поточний стан та перспективи впровадження
 
Наприкінці вересня цього року представники ГО Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» та Федеральної служби лісів США провели в Україні низку робочих зустрічей та семінар з питань управління водозборами, учасниками яких стали лісівники-практики, управлінці, представники освітніх та науково-дослідних установ лісового господарства та Міністерства екології та природних ресурсів України.

Ці події у співробітництві між ГО «ФОРЗА» та Відділу Міжнародних Програм Федеральної служби лісів США пройшли в рамках проекту «Кваліфіковані лісівники = кращі ліси» і були спрямовані на покращення розуміння ролі лісу в забезпеченні наявності та якості води, а також на аналіз того, як впливає належне управління лісами та лісовими територіями на запобігання негативним наслідкам стихійних лих, зокрема посух, повеней та пожеж.

«Вода важлива не тільки для пиття, задоволення потреб людей і тварин, але і для здоров'я екосистем, які підтримують життя», – відзначила Леся Лойко, голова ГО ФОРЗА. «При цьому наслідки неналежного або неправильного управління водозборами, надлишок чи нестачу води одразу відчувають люди, які страждають від повеней та зсувів ґрунту або, навпаки, від посухи».

Д-р Теодор Ґайєр, регіональний гідролог Федеральної служби лісів США, відвідав кілька водозбірних басейнів в Закарпатській області і обговорив з представниками органів лісового господарства та місцевими мешканцями існуючі проблеми в управлінні водозборами. «Я говорив з жінкою в Свалявському районі, яка сказала, що потічок, який протікає поблизу її хати, був раніше багатим на форель. А тепер уся форель зникла і їй незрозуміло, чому це сталося», – сказав пан Ґайєр.

В ході дводенного семінару у Львові та лекцій в університетах Ужгорода та Львова учасники обговорили водозбірний принцип управління лісовими ресурсами, заслухали виступи американських і українських експертів щодо сучасних методів управління водозборами в обох країнах, розглянули виклики, пов'язані з застарілими радянськими підходами в управлінні лісами, зокрема заготівлі деревини, негативні наслідки від неналежного дорожнього будівництва для водних біотопів та води: дестабілізацію русла і берегів річки, зміну температури води в річці і вплив на життя рослин і тварин, а також цілих екосистем.

Українські доповідачі, зокрема Василь Олійник, завідувач кафедри лісознавства та Юрій Шпарик, доцент кафедри лісознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника» поділилися з учасниками баченням водозборів Карпат як об’єктів збалансованого лісокористування. Пан Олійник відзначив, що несприятливі метеорологічні та геоморфологічні чинники стихії підсилюються нераціональною господарською діяльністю, зокрема, рубками головного користування, які здійснюються переважно суцільно-лісосічним способом із наземним трелюванням деревини, що негативно змінює лісове середовище. В гірських умовах основним шляхом збереження екологічної рівноваги і посилення гідрологічних та інших захисних функцій лісу із одночасним невиснажливим використанням водних, земельних і лісосировинних ресурсів, є ведення господарства по водозборах. Пан Шпарик висвітлив бачення та рекомендації щодо ведення лісового господарства за ландшафтно-водозбірним принципом, в тому числі методології виділення і класифікації водозборів та лісотипологічним принципом і з врахуванням функціонального призначення лісів в Українських Карпатах.

Володимир Коржов, перший заступник директора «УкрНДІгірліс», у своїй доповіді зробив акцент на заходах щодо вдосконалення лісотранспортної мережі, які сприяють покращенню гідрологічної ролі лісових територій, а Юрій Дербаль, експерт ГО ФОРЗА, представив Проект HYDROFOR і, зокрема рекомендації з оптимізації лісокористування для посилення гідрологічної ролі лісу та покращення лісогосподарювання у спосіб, що зменшує небезпеку виникнення паводків, загрозу від них для життя людей і засобів їхнього існування в західних районах України. Зазначені рекомендації були підготовлені і обговорені з представниками громадськості в рамках словацько-українського партнерства та співпраці словацьких і українських лісівників-науковців, лісовпорядників, практиків та управлінців в рамках проекту ГІДРОФОР: http://www.forza.org.ua/uk/hydrofor/hydrofor-spriyannya-garmonizovanomu-poperedzhennyu-pavodkovih-rizikiv-u-baseyni-rbodrog.

Теодор Ґайєр представив учасникам модель оцінки стану водозбірних басейнів (водозборів) і особливості технічних настанов класифікації стану водозборів, яка вже майже 5 років застосовується на території США для всіх державних лісів. Інформація, отримана в результаті оцінки, використовується Федеральною службою лісів США для прийняття рішень з управління лісами з метою забезпечення сталості водних ресурсів.
Учасники зустрічі завершили захід обговоренням шляхів подальшої співпраці в напрямку розробки підходів та запровадження моделі оцінки стану водозборів для України, з використанням американського досвіду та підходів.

«Модель оцінки стану водозборів, коли таку вдасться розробити для Карпатських лісів, допоможе кращому моніторингу стану водозборів і навчанню лісівників та лісових управлінців з питань інтегрованих підходів і методів лісогосподарювання та використання лісових і водних ресурсів», – зазначив Юрій Дербаль, експерт ГО «ФОРЗА».

«Обміни знаннями і досвідом серед експертів мають важливе значення для лісів в обох країнах», – відзначила Шіла Слемп, представниця Відділу Міжнародних програм Федеральної служби лісів США, – Ми вчимося один від одного способів пов’язати політику і практику мудрого використання лісів і збереження їх для майбутніх поколінь».

Співпраця між Лісовою службою США і ГО ФОРЗА триватиме і в наступному році та буде спрямована на подальший обмін інформацією, проведення семінарів і сприяння діалогу щодо вдосконалення підходів управління природними ресурсами за водозбірним принципом в Україні.

Фото: https://photos.app.goo.gl/1OARnG3fsKviV45c2

Презентації пана Теда Ґаєра:

З використанням матеріалів Шіли Слемп, Відділ Міжнародних програм Федеральної служби лісів США.