24-25 червня цього року в районі міста Меджілаборце, Словаччина, в лісових угіддях лісгоспу Вранов, відбувся спільний польовий семінар для лісівників та зацікавлених сторін з України та Словаччини щодо питань гідрологічної ролі лісів та протипаводкових заходів і методів ведення лісового господарства, які підвищують гідрологічні функції та зменшують ризик повеней.
У семінарі від Словаччини взяли участь представники Національного лісового центру у Зволені, Академії наук в Братіславі, Держагенства охорони природи, лісогосподарського підприємства Вранов, а від України – представники ГО ФОРЗА, УкрНДІГірЛіс, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, Брустурянського, Перечинського та Великоберезнянського лісогосподарських підприємств області та НПП «Зачарований край».
Спочатку учасникам були представлені результати наукових досліджень та практичних проектів, спрямованих на підвищення гідрологічної ролі лісів на території Словаччини. У вступному слові директор лісового дослідницького інституту, п. Томаш Буха зазначив про те, що проект HYDROFOR спрямовує свою увагу на більш широкий контекст використання функцій лісів. Саме забезпечення і використання функцій лісів входить до переліку головних питань, над якими працюють міжнародні форуми і організації, такі, як ФАО, IUFRO, Європейський Інститут Лісів, і які включені до міжнародних політичних процесів та ініціатив, зокрема Європейська лісова стратегія та план дій до неї, Форум лісів ООН, Міністерська конференція з захисту лісів Європи, Конвенція з біорізноманіття та програм міжнародного співробітництва, як от HORIZONT 2020. Спільним знаменником цих стратегічних матеріалів є запровадження концепції оптимального, безперервного та сталого ведення лісового господарства з наголосом на рівновазі у забезпеченні лісами економічних, екологічних та суспільних соціальних функцій лісів.
Одними з найважливіших функцій лісів є гідрологічні, саме тому був створений проект HYDROFOR, про основні заходи якого розповів Іван Барка, серед яких моделювання ризику повеней в залежності від стану лісових екосистем та їх окремих складових, на основі чого розробляються рекомендації для лісівників-практиків та управлінців щодо оптимальних методів ведення лісового господарства та технологій лісогосподарських втручань та виконання протипаводкових заходів на лісових територіях.
Доступно та зрозуміло представив «Вплив лісу та лісових ґрунтів на відтік води з водозбору», Віліям Новак, керівник відділу гідрології ґрунтів Словацької академії наук, розповівши про особливості виконання лісом своїх гідрологічних функцій в залежності від типу ґрунту, породної та вікової структури, а також типу опадів і паводку, який вони формують.
Цікавим був виступ також пана Вінсента Пержела, котрий представив ідею і хід реалізації проекту Ондава для життя, спрямованого на створення маломасштабних заходів з затримання і сповільнення стоку води на місцевому рівні, рівне спів-фінансування якого забезпечили уряд Норвегії та Міністерство праці і соціального захисту Словаччини, і значні кошти були спрямовані на забезпечення роботою безробітного місцевого населення в ході фактичного виконання заходів. В проекті Ондава для життя однаково важливим є соціальний ефект поряд з екологічним та економічним, оскільки підвищення захисту від повеней на місцевому рівні запобігає економічним та екологічним втратам і забезпечує соціальну стабільність.
Сучасними підходами щодо використання лазерного сканування лісових угідь для визначення мережі та стану лісових доріг, трелювальних волоків та технологічних коридорів під кронами дерев в лісі  поділився з учасниками семінару Іван Сачков, експерт Національного лісового центру.
 
Учасники семінару з зацікавленістю послухали інформацію про лісгосп Вранов від Інж. Павла Жатко, заступника директора підприємства. Землі лісгоспу знаходяться на 200 тис.га кадастрової площі, з яких 44 961 га – площа ведення лісового господарства у водозборах річок Топля, Ондава, Лаборець, Сіроха та Удави. Висота над рівнем моря коливається від 118 м до 1092 м. Породний склад лісів, це – бук (78%), дуб (6%), сосна (5%), граб (4%), інші: береза, осина, явір, ясень, ялина, ялиця, модрина (7%). Підприємство складається з 9 лісництв і працевлаштовує 146 працівників. Річні обсяги заготівлі складають 227448 м³, з яких 93,7% - деревина листяних порід. Основні напрямки роботи підприємства є складовими багатофункціонального ведення лісового господарства, серед яких : створення, догляд, вирощування і захист деревостанів; заготівля, трелювання, маніпуляція деревини; продаж сировини, меду і дичини; мисливство; послуги перевезення і проживання для відвідувачів лісу (мисливців та туристів); забезпечення умов для збереження біорізноманіття.
Програма польового семінару складалася з відвідування ділянок лісу та населених пунктів, де можна було побачити і обговорити різні протипаводкові заходи і методи роботи, зокрема учасники відвідали:
Палотський ялицевий ліс – Національний природний заповідник проголошений у 1982 році, з метою охорони природних старо-вікових ялицевих бучин з ялицею природного походження на площі 157,15 га. Дуже гарні взірці ялицево-букових лісів з домішкою клена-явора, в’яза і ясеня звичайного.
Деревостани над селом Палота з загальною площею біля 400 га, господарювання на яких ведеться кілька-прийомними поступовими лісовідновними рубками з наміром переформувати насадження до наближених до природних, які, в свою чергу, є найкращими з точки зору виконання лісами водорегулюючих функцій. Трелювальні волоки і технологічні коридори на таких ділянках створюються заздалегідь (за рік до запланованої заготівлі, за цей час волок і технологічний коридор стабілізується з допомогою рослинності), що, разом з систематичним дренуванням, запобігає ерозії ґрунтів на ділянках. Також на цій ділянці була змога побачити переходи через зволожені місця і малі потічки, вирішені з використанням місцевих матеріалів.
Окрема увага приділялася лісовим дорогам, трелювальним волокам і технологічним коридорам, оскільки вони в значній мірі впливають на поверхневий стік дощової води та формування повеней і тому надзвичайно важливо належним чином їх планувати і утримувати. Порівнювали використання їх для транспортування деревини гусеничними та колісними лісовими тракторами, способи укріплення схилів та запобігання зсувам і ерозіям на узбіччях лісових доріг.
Протягом двох днів семінару було багато дискусій між українськими і словацькими учасниками, які допомагали учасникам зрозуміти питання, осмислити підходи, зробити висновки і, сподіваємося, приймати подальші правильні управлінські та практичні рішення.
Фахову лісівничу дискусію ми плануємо продовжити 7-8 липня під час польового семінару на території Ужгородського, Перечинського та Березнянського районів Закарпаття. 

Фотозвіт про поїздку: https://picasaweb.google.com/113805013373103711164/Medzilaborce_slovakia...