Ми розуміли, що ідея парклетів викличе резонанс і не залишить мешканців байдужими, але в усіх звинуваченнях, які несуться протягом крайніх днів, практично відсутній конструктив. Однак, ми віримо, що ті, кому подобаються парклети, а їх – більшість, не витрачають свій час на пости у ФБ, а просто користуються парклетами і радіють, що урбаністично – це позитивний розвиток, комфорт та зручність для пішоходів. Як би не було, віримо, що хвиля нерозуміння виникла якраз тому, що люди люблять своє місто, ЯК І МИ!
 

Отож, ми вирішили винести тезами звинувачення на адресу парклетів і додаємо наш коментар щодо кожної з них:

Ужгород надто автомобілеорієнтований, запаркований приватними автомобілями, де можна і де не можна. Донедавна паркування приватних автівок взагалі було безкоштовним, що є розкішшю для центра міста. Цю ситуацію потрібно змінювати, і одним із шляхів є розташування парклетів на місцях, де зараз припарковані автомобілі.

Парклет – це багатофункціональний простір, що може містити лавиці, крісла, столи, озеленення, паркування для велосипедів тощо, зазвичай невеликі за розміром конструкції, які займають від двох до трьох паркомісць.

Основна мета парклетів – показати сучасні рішення, як простір для автомобілів може перетворитись на простір для людей.

Мова йде про привернення уваги до того, що вуличних меблів для пішоходів занадто мало. Отже, про питання парковок хай вболівають ті, кому їх бракує. Нам бракує локацій для інших видів переміщення.
 

Місту багато чого ще не вистачає для комфорту людей, в тому числі і вбиралень. Будемо піднімати це питання у своїй комунікації з керівництвом міста.
 

Питання про смаки та естетику – це дуже складна річ. В нас, звичайно не ті масштаби, але пригадується ситуація з будівництвом сучасної споруди для театру на Подолі в Києві. Всі, хто коментував, розділилися на два табори: тих, кому припала до душі нова будівля, і тих, хто вважає, що вона зіпсувала зовнішній вигляд Андріївського узвозу.

Так і в нашому випадку, хтось вважає, що парклети – це окраса міста, а інші, не розібравшись, розганяють негатив. Зрозуміло, що хороші новини та позитивні коменти менш популярні на відміну від скандальних, образливих, навіть, якщо під ними немає підґрунтя.

Зрештою, жоден з парклетів ще не готовий повністю, тому судити про естетику зарано.

На вул. Волошина біля коледжу зовсім нещодавно на місці парклета стояли сині баки зі сміттям з усіма складовими (сморід, мухи і т.д.), а на Швабській в пішохідній зоні були постійно припарковані автівки. На нашу думку, саме це, а не парклети, справді псувало вигляд локацій.

На сьогодні на вул. Волошина біля академії конструкцію парклета просто вивантажили на тротуар, а не встановили на заплановане місце.
 

Пропозиції по місцях встановлення парклетів підготувала робоча група зі сталої мобільності, створена у міськраді, яка розглядала й інші локації та виходила на потенційні місця встановлення.

Пропозиції щодо розташування парклетів було передано виконкому, який вже і затвердив локації. Потім на визначені локації, ще в 2021 році був оголошений відкритий конкурс на ескізи.
 

1) значний потік пішоходів;

2) відсутність вуличних меблів некомерційного призначення;

3) необхідність у соціально корисних об’єктах, де можна перепочити, поспілкуватись.

Три з чотирьох парклетів розташовані біля навчальних закладів. Поруч з ними студентам навіть немає де присісти, без того, щоб заплатити 20 грн. (вартість горнятка кави). А парклет спроектований таким чином, що створює умови для того, щоб люди могли знайомитись, спілкуватись та разом відпочивати. Парклети підтримують соціальну комунікацію, створюють платформи для обміну ідеями та думками – те, чого, на нашу думку, не вистачає біля ужгородських вишів.
 

Однією з умов конкурсу ексізів на парклети була антивандальність, а також функціональність, продуманість, прості архітектурні форми та нескладність в утриманні. Ми віримо у свідомість ужгородців, яка зросла за останні роки, тому сподіваємося, що таких випадків не буде. Але, зрештою, якщо таке й траплятиметься, радимо не проходити повз та викликати поліцію.
 

Проєкт з встановлення парклетів був партисипативним з самого початку. Конкурс на ескізи був відкритий для всіх охочих, проводився двічі (перший раз не було обрано жодного переможця), висвітлювався і в ФБ, і в медіа. Часу на подання ескізів було достатньо. На презентацію робіт було запрошено журі, яке складалося з громадськості та представників муніципалітету. Презентація проходила у відкритому офісі (парк Св. Тетяни біля ОВА), а другий конкурс онлайн. Всі переможні роботи було передано міськраді. Про це все ми розповідали на своїх сторінках та у локальних ЗМІ.
 

Всі ескізи, включно з тими, що перемогли, були розроблені і надані учасниками безкоштовно. Журі у визначенні переможців теж працювало на громадських засадах.

Що стосується коштів на встановлення парклетів, з міського бюджету було виділено 10% від вартості парклету, решту - 90% співфінансується з коштів ЄС в рамках проєкту SUMCITYNET. Це кошти, які призначені саме на встановлення парклетів, і їх не можливо перенаправити на іншу статтю витрат, яка не є складовою проєкту.
 

Якщо казати простіше, то наше місто і ми як його жителі, отримало ці парклети на максимально вигідних для себе засадах. Ми дякуємо всім людям, які пройнялися цією ідеєю!

І, наостанок, в Ужгороді ще є стільки локацій, в які можна вкласти гарні ідеї та сучасні рішення, що ми будемо тільки раді, якщо ужгородці активізуються не тільки в «диванних» коментарях, а й в реальних рішеннях на користь міста!