Ліси вкривають майже третину Швейцарії. Висаджуючи нові породи дерев, ми сподіваємося, що вони зможуть протистояти загрозам, що пов'язані зі змінами клімату.
Швейцарія висаджує екзотичні породи дерев з регіонів з більш сухим кліматом, щоб побачити, як вони адаптуються до спеки та посухи, які прийдуть зі зміною клімату. Щоб побачити, як виглядатимуть ліси майбутнього, ми вирушаємо на експериментальну ділянку.
Усередині огородженої ділянки раніше росли високі модрини, але вони вирубані. Залишилося лише кілька пеньків. На ділянці висаджено ліванські кедри (Cedrus libani), різновид вічнозеленого хвойного дерева, що росте на Близькому Сході. Деякі з дерев вже сягають трьох метрів заввишки, інші — лише до колін. Одне вже загинуло.
Ділянку площею близько трьох гектарів у 2012 році було засаджено шістьма екзотичними породами дерев з Туреччини, Болгарії та Сполучених Штатів. Це приклад так званого "сприяння міграції". "Ми прискорили процес переміщення порід дерев, який в іншому випадку зайняв би щонайменше тисячі років", - пояснює Бранг, науковий співробітник Федерального науково-дослідного інституту лісу, снігу та ландшафту (WSL). У його експерименті немає нічого незвичайного. Люди, додає він, століттями втручалися, щоб формувати ліси відповідно до своїх потреб.
Інтродуковані види були відібрані за їхню високу стійкість до посухи та спеки. Бранг хоче вивчити їхній ріст і здатність виживати в цьому новому середовищі. "Ми хочемо знати, які дерева могли б замінити важливі для Швейцарії види, що страждають від зміни клімату", - каже він.
Глобальне потепління призводить до того, що посушливі та спекотні літні періоди стають тривалішими та частішими, що негативно впливає на місцеві породи дерев, які звикли до більш помірного клімату. Ліс не зникне, але є ризик, що він втратить здатність виконувати свої важливі для людей функції (захист від стихійних лих, слугувати джерелом деревини).
Стратегія Швейцарії полягає не в заміні місцевих порід дерев на нові породи, а в збагаченні лісу екзотичними видами. Ліс — це дуже стійка екосистема. Треба дати якомога більше шансів вижити в нових кліматичних умовах тим породам дерев, які вже ростуть у природі та мають певну здатність до адаптації.
Турецька ялинка на Різдво?
Ми переходимо на ділянку, де висаджені турецькі ялиці (Abies bornmuelleriana). Цей різновид хвойних дерев зростає в горах на півночі Туреччини, може переносити тривалі періоди посухи та витримувати температуру до −18°C. Тому турецька ялиця є гарною заміною найпоширенішим у Швейцарії хвойним породам дерев — ялині звичайній (184 млн дерев) та ялиці білій (53 млн дерев). "Одного дня ми можемо побачити її в наших домівках як Різдвяну ялинку", - каже Бранг.
Породи дерев, представлені в Мутруксі, були відібрані на основі екологічних критеріїв та їхньої економічної цінності. Вони походять з регіонів, які вже мають кліматичні умови, що, ймовірно, пануватимуть у Швейцарії в майбутньому. Чужорідні породи дерев не становлять загрози для місцевих порід дерев і поки що стійкі до патогенних мікроорганізмів.
"Пощастило" з посухою 2018 року
Експериментальна ділянка Мутрукс є частиною міжнародного проєкту, який координує Баварський державний інститут лісового господарства в Німеччині. В рамках цього довготривалого експерименту на п'яти ділянках у Німеччині, Швейцарії та Австрії були висаджені однакові екзотичні породи дерев з одних і тих самих регіонів. "У світі не так вже й багато подібних експериментів", - каже Бранг.
Мережа експериментальних ділянок підвищує ймовірність того, що вчені спостерігатимуть екстремальні явища принаймні на одній з них. Особливий інтерес для дослідників становлять тривалі посухи та хвилі спеки. Надзвичайно спекотне, посушливе літо 2018 року було в цьому сенсі "удачею", - каже Бранг. "Ті, хто займається лісовим господарством, не погодяться зі мною, але я сподіваюся, що ми отримаємо більше таких кліматичних явищ, як стрес-тест для породи дерева".
Спека влітку 2018 року вразила кілька західноєвропейських країн, а у Швейцарії літній сезон посів в рейтингу найспекотніших третє місце з початку метеорологічних вимірювань в 1864 році. З кінця липня до середини серпня високі температури сягали 34°C, що спричинило приблизно на 200 смертей від спеки більше, ніж у звичайний рік. У багатьох альпійських регіонах не вистачало води, і армії довелося забезпечувати водою навіть за допомогою гелікоптерів.
Це також вплинуло на ліси та великі дерева, особливо на ялицю білу та бук. Згідно з аналізом, проведеним WSL, передчасно втратили частину або все своє листя 10% дерев у центральноєвропейських лісах. Найбільше постраждали центральна та східна Німеччина і Чехія. У горах Швейцарії, де було менш спекотно і сухо, шкода лісам була дещо меншою. Але якщо такі посухи повторяться, буки та ялиці можуть не вижити в довгостроковій перспективі, йдеться в аналізі.
Найбільше страждають ялини
Інтенсивні та повторювані посухи висушують ґрунти, збільшуючи щорічну смертність всіх основних європейських видів дерев до 60%, згідно з великим міжнародним дослідженням, яке ще не пройшло експертну оцінку.
Без води дерева стають більш вразливими до шкідників та хвороб. Зростає ризик лісових пожеж, і ліс більше не в змозі виконувати свої основні функції, які в основному полягають в захисті людей від лавин, зсувів і повеней в гірських районах. Протягом наступних кількох десятиліть, за прогнозами Бранга, збільшуватиметься площа територій, на яких ці умови більше не можуть бути гарантовані, принаймні протягом певних періодів.
Ялина, найпоширеніша порода дерев у Швейцарії, особливо вразлива. Вона має неглибоке коріння, що не дає змоги їй дотягнутися до вологого ґрунту під час посушливих літніх періодів. Дерево менш стійке до короїдів, які перешкоджають надходженню соку під кору.
Лісова промисловість шукає альтернативи
Зі зменшенням популяції ялини лісова промисловість ризикує втратити одну з найбільш потрібних порід дерев. Хвойні породи забезпечують в країні дві третини потреби в деревині, що використовується у будівництві, виробництві меблів та теплової енергії.
У 2020 році швейцарські ліси дали країні 4,8 мільйона кубометрів деревини. Для порівняння: у 2019 році шведська меблева транснаціональна компанія ІКЕА використала близько 21 мільйона кубометрів круглого лісу у всьому світі.
Томас Лядрах (Thomas Lädrach), президент Міжгалузевої асоціації підприємств швейцарської деревообробної промисловості (Holzindustrie Schweiz), вважає, що сектор і надалі буде змушений використовувати деревину хвойних порід, оскільки листяні породи можуть використовуватися в будівництві лише за певних умов. Тому потрібно шукати альтернативу місцевим ялинам.
Серед можливих кандидатів — ялиця Дугласа (Pseudotsúga), яка росте в західних прибережних регіонах Північної Америки. Ця ялиця може досягати висоти 57 метрів, добре витримує літню спеку і є більш стійкою до посухи, ніж ялина та ялиця біла. У Швейцарії вона ще мало поширена, але вже довела свою стійкість до атак короїдів. Бранг стверджує, що в майбутньому дугласія може зайняти 10% швейцарських лісів, якщо виживе в місцевих умовах.
Кедрові ліси у Швейцарії?
Ще один кандидат — ліванський кедр, один з видів, які вирощують на експериментальній ділянці в Мутрусі. Міцність його деревини аналогічна, а можливо, навіть вища за міцність деревини звичних дерев, що ростуть у швейцарських лісах. Згідно з даними швейцарського спеціалізованого журналу Baublatt деревина ліванського кедра — хороша альтернатива деревині ялини та шотландської сосни в будівництві.
Але ще занадто рано прогнозувати, наскільки добре ця порода акліматизується і буде рости у Швейцарії. Початкова оцінка була проведена у 2018 році, через шість років після початку проєкту. У деяких видів спостерігалася висока смертність на всіх ділянках у Швейцарії, Німеччині та Австрії. Три з чотирьох кедрів, саджанці яких походять з баварського розсадника, не вижили. "Очевидно, ця порода дуже погано переносить пересадку й всихає. Ми цього не знали, — зазначає Бранг".
Саджанці, висаджені на другому етапі, росли повільно і залишалися маленькими. Можливо, вони втратили від трьох до п'яти років у своєму рості, але це несуттєво у столітньому житті дерева. Найважливіше те, що вони, схоже, не надто постраждали від посухи 2018 року. "Поки що жодних ознак того, що інтродуковані тут породи дерев не придатні для вирощування в наших широтах", - підкреслює Бранг.
Перш за все, Бранг не хоче пережити ще одну неприємну несподіванку, яку він та інші лісові спостерігачі пережили з чорною сосною (Pinus nigra). Через тридцять років після того, як вона була успішно висаджена у Швейцарії, її вражають грибкові захворювання, і тепер ця порода поступово вимирає. "Ось чому важливо не робити передчасних висновків. Лише через 50 чи 100 років ми дізнаємося, чи справді дерева, які ми висаджуємо сьогодні, є стійкими", - резюмує П. Бранг.
Джерело (англійською): https://www.swissinfo.ch/.../switzerland-s.../47628176
СПІЛЬНО ДБАЄМО ПРО КЛІМАТИЧНО СТІЙКІ ТА АДАПТИВНІ ЛІСИ ЗАДЛЯ БЕЗПЕКИ І ЗДОРОВ‘Я
Ця інформація розміщена в рамках проєкту "ШЛЯХИ ДО ЗДОРОВИХ ЛІСІВ:посилення стійкості, життєздатності й адаптаційної спроможності лісів у прикордонних регіонах України та Словаччини", що реалізується партнерами з України та Словаччини за програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2014-2020 роки, за фінансування Європейського Союзу. Зміст інформації не обов'язково відображає позицію ЄС. Відповідальність за зміст публікації несе ГО ФОРЗА
