Вперше 6 квітня ц.р. вебінар ThinkForest Європейського інституту лісу EFI був присвячений наближеному до природи лісівництву (НПЛ) – концепції, запропонованій в Лісовій стратегії ЄС до 2030 року.
Ідея НПЛ полягає в тому, щоб забезпечити бачення та напрямок для лісів в яких ведеться господарська діяльність у Європі, що покращить їх цінність для збереження, а також їх стійкість до зміни клімату. Лісова стратегія ЄС також пропонує розробити визначення та прийняти рекомендації щодо практик, наближених до природи, а також розробити добровільну схему сертифікації наближеного до природи ведення лісового господарства.
Європейський інститут лісу (EFI) - міжнародна організація, що об’єднує 130 наукових, дослідних, освітніх і інших організацій з 40 країн світу. Організаціями-членами EFI є НУБІП та НЛТУУ, ГО ФОРЗА – партнер EFI у проекті Horizons 2020 Rosewood4.0.
З вступним словом до учасників звернувся Janez Potočnik – чинний президент ThinkForest. Він підкреслив, що Європейська комісія визнала існуючі виклики та поставила за мету зробити європейські ліси більш різноманітними та стійкими, щоб задовільнити різні соціальні потреби. Вона пропонує приділяти більше уваги розробці підходів управління, так званих ближчих до природи практик ведення лісового господарства, що мають на меті більшою мірою імітувати природні процеси.
Jorgen Bo Larsen — почесний професор (екологія лісу та лісівництво) Копенгагенського університету та професор Нанкінського лісотехнічного університету в Нанкіні, Китай презентував нове дослідження групи з 18 науковців, присвячене наближеному до природи лісівництву – НПЛ: принципи, стратегія і рамки для гнучкого загальноєвропейського впровадження.
З матеріалами дослідження ознайомитись можна буде пізніше, коли воно буде опубліковане. А поки що наводимо ключові тези. Головна відмінність від попередніх підходів це те, що проаналізувавши практику сталого та наближеного до природи ведення лісового господарства у різних регіонах Європи впродовж останніх століть, науковці пропонують говорити не про «наближене до природи лісівництво» close to nature silviculture, а про «більш наближене до природи лісівництво» або closer to nature silviculture. Цим вони підкреслюють, що н-п-л не є самоціллю, а лише процес постійного управління, яке орієнтується на та використовує притаманні природі підходи.
Ключові моменти дослідження:
• НПЛ має великий потенціал для інтеграції різних управлінських цілей, в т.ч. біорізноманіття, а також сприяння здоров'ю лісів та їх адаптації до зміни клімату
• Різні регіони потребують різних підходів до управління
• Вчитися з минулого та зміцнювати існуючі зв’язки
• Використовувати адаптивне управління як спосіб подолання невизначеності
• Не швидке рішення – потрібні довгострокові заходи
• Переглянути існуючі режими субсидій та оподаткування для приватних власників
• Розробляти та використовувати нові технології та інструменти
• Ключовими будуть спільні навчання, експерименти та дослідження
Пропонуються такі ближчі до природи стратегії:
• Цілі - популяризація компонентів, структур і процесів, характерних для природних лісів і окультурених лісових земель
• Представляти різноманітність видів і структур дерев, різноманітність розмірів дерев і стадій розвитку, а також різні середовища існування, в т.ч. дерева та мертву деревину
• При заготівлі важливо звертати увагу не тільки на те, що заготовляємо, але й на те, що залишаємо у лісі
Основа для впровадження НПЛ:
• Підхід до управління відображатиме регіональні, екологічні, економічні, соціальні та культурні відмінності на континенті
• Управлінці-лісівники будуть сприймати різноманітність, вчитися на природних процесах, які впливають на їхні ліси, і передбачати наслідки зміни клімату
• Планування є важливим і ґрунтується на довгостроковому баченні
• Підхід до управління буде розроблено у консультації із зацікавленими сторонами
• Адаптивне управління та навчання будуть ключовими/важливими
Принципи більш наближеного до природи лісівництва:
• Збереження середовищ існування дерев та сухостійної деревини
• Сприяння місцевим видам дерев, а також адаптованим немісцевим видам
• Сприяння природному поновленню дерев
• Часткова заготівля та сприяння структурним змінам (імітуючи природні порушення)
• Сприяння розмаїттю видів дерев та генетичному різноманіттю
• Уникнення інтенсивних управлінських втручань
• Підтримка неоднорідності ландшафту та функціональних зв’язків
В панельній дискусії ThinkForest нижчезгадані поважні представники Європейського інституту лісу та різних інститутів та організацій ЄС обговорили новітні наукові дані щодо практики ведення лісового господарства в Європі:
- Який відбувається зараз тиск на біорізноманіття лісів у експлуатаційних лісах, а також на здоров’я та стійкість лісів?
- Які існують підходи до ведення лісового господарства близькі до природних – і яка їх здатність підтримувати біорізноманіття, стабільність та пристосованість лісів до невизначених умов майбутнього?
- Які можуть бути керівні принципи та рамки для гнучкого загальноєвропейського впровадження наближеного до природи лісівництва?
- Які є перешкоди та можливості для застосування наближеного до природи лісівництва?
Модератором панельної дискусії була Helga Pülzl – помічник директора з підтримки політики Європейського інституту лісу, яка координує робочу групу IUFRO 9.05.01 з біоекономічної політики, а активну участь в дискусії взяли:
Tomáš Krejzar – очолює Департамент лісової політики та економіки в Міністерстві сільського господарства Чеської Республіки. Зараз бере участь у підготовці чеського головування в ЄС у другій половині 2022 року у сфері лісів та лісового господарства;
Eckart Senitza – президент «Pro Silva» з 2017 році — європейської організації, яка пропагує наближене до природи ведення лісового господарства та безперервні лісові системи;
Claudia Olazábal, яка з 2013 року є начальницею відділу землекористування та управління у Генеральному директораті з навколишнього середовища Європейської Комісії;
Rach Colling – керівниця відділу комунікацій Європейського інституту лісу;
Helga Pülzl – помічник директора з підтримки політики Європейського інституту лісу, координує робочу групу IUFRO 9.05.01 з біоекономічної політики;
Margarida Tomé – професорка Інституту вищої агрономії Лісабонського університету, де вона викладає інвентаризацію лісів, моделювання лісів та управління лісами. Вона також координує групу інвентаризації та моделювання лісових ресурсів (ForChange), одну з дослідницьких груп CEF (Центр лісових досліджень).
