Останніми роками на вулицях України суттєво збільшилася кількість електротранспорту. Мова йде як про приватний (електромобілі, легкий персональний транспорт), так і про громадський.
Як виглядає ситуація з електромобільністю в Україні? Які законодавчі ініціативи, проекти законів та нормативно-правові акти вже створені? Чи є й у нас міста, які йдуть назустріч електромобільності?
Насправді, ми не надто відстаємо від тенденцій, які є популярними і в Європейському Союзі. Зокрема, на національному рівні вже декілька років ведеться активна робота зі створення належних умов для розвитку електромобільності.
Окрім інноваційності, ці кроки дають змогу впливати на збереження довкілля, скорочення шкідливих викидів в атмосферу та раціональне використання природних ресурсів.
Наприклад, в ЄС до 2050 року майже весь транспорт (включно з вантажним) має бути з нульовими відходами. Загалом, європейські країни сходяться на тому, що необхідно масово поширювати сталу міську мобільність, а це безпосередньо пов’язане з ростом електромобільності. Не є таємницею й те, що звичайний транспорт є причиною виникнення не лише парникових газів, але й значних шкідливих викидів в атмосферу (тобто того, чим ми дихаємо).
Тож треба змінювати орієнтири і безсумнівно, за останній рік відбулася глобальна переоцінка значення громадського транспорту у багатьох державах. Коронавірус і пандемія внесла серйозні корективи в роботу транспортної системи. Стратегічно вигідним рішенням є вкладати ресурси у розвиток саме електротранспорту. У нього набагато більше переваг. Якими вони є дуже влучно зазначила у своїй промові експертка з електромобільності Анна Зарудна: «Я готова відмовитися від автомобіля, з впевненістю кажу, рівно в ту секунду, коли я отримаю якісний, комфортний і екологічніший громадський транспорт, аніж той, який ми маємо зараз. Який буде ходити за розкладом і він буде зручним для громадян».
Якщо ж все-таки, когось цей вид пересування не задовольняє, то відкрита й опція використання легкових електромобілів. Кількість користувачів електрокарів в Україні теж зростає.
Назустріч йде і держава. Вже зараз у нас видаються «зелені номери». Вони передбачають можливість паркування на місці зі спеціальними дорожніми знаками та відкриють доступ до станцій електричної зарядки. Поки що ці кроки на доопрацюванні, але вже з 1 серпня цього року будуть впроваджені по всій країні. Так, до прикладу, автомобілям з двигунами внутрішнього згорання буде заборонено займати паркомісце електромобіля.
Загалом, до питання електромобільності необхідно підходити комплексно. Оскільки децентралізацію нарешті завершено, громади мають більше можливостей, щоб регулювати питання транспорту у своїх населених пунктах самостійно, кожне місто буквально must have план сталої міської мобільності. Ці документи мають бути настільними книгами сучасних очільників міст. Наша громадська організація, як і організатори заходу, покладаємо великі надії на те, що протягом прийдешніх років зможемо ділитися досвідом виходячи з конкретних результатів, яких зможемо досягти завдяки планам сталої міської мобільності.
Що ж до українських міст, то на передовій маємо Львів. Він показує успішний приклад плавного переходу від сталих міських мобільний урбаністичних рішень до електромобільності.
В лютому минулого року там був прийнятий план сталої міської мобільності, а вже на сьогодні створена робоча група і відбувається рух по впровадженню його пунктів (головна візія - екологічне, комфортне пересування в місті). Також у Львові працюють над розробкою стратегії електромобільності. Активно розвивається велоінфраструктура, якою крім велосипедів не менш жваво їздять і користувачі мікротранспорту (електросамокати, моноколеса, сігвеї і т.д.). Люди оцінили переваги легкого персонального транспорту, оскільки в час пандемії набагато зручніше та безпечніше долати дистанції на електросамокаті, чи велосипеді, ніж часом їхати автобусом. Як наслідок, влітку цього року у Львові буде створений новий Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури при міській раді.
Серед викликів: як виживатимуть громадські простори міста, що можуть бути захаращеними через приріст засобів мікромобільності? Ми віримо, що рішення знайдеться. Але як би там не було, європейські міста і Львів в тому числі, ставлять на вершину піраміди саме пішоходів і перш за все тяжіють до того, щоб розвивати пішохідний рух.
Ми теж вітаємо таку тенденцію та пропонуємо вам переглянути онлнайн-захід «Електромобільність в Україні 2021: виклики та можливості», в якому про цю тему можна довідатися більш детально з перших вуст: https://cutt.ly/OcZDutH
Ця інформація розміщена в рамках проєкту SUMCITYNET, Програма транскордонного співробітництва ЄІС Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст інформації не обов'язково відображає позицію ЄС і відповідальність за неї несе виключно ГО ФОРЗА.
