Одним із заходів цьогорічної програми ЄТМ в Ужгороді стала Акція «Велосипедом на роботу», метою якої є заохочення тих, хто використовує велосипед в щоденному житті для поїздок по місту.  
Ми, Наталка Волошина та Леся Лойко з ГО ФОРЗА 19 вересня спілкувалися та кавували з велосипедистами у Велокаві на набережній Незалежності та площі Шандора Петефі. За кавуванням та розмовами ми спробували скласти для себе «портрети» ужгородців, які в цей день з 9 до 10:30 години ранку їхали через площу Петефі. Так сталося, що нашими співрозмовниками були суто чоловіки. Ми були дещо здивовані, що з 70 людей, які цього ранку проїжджали повз на велосипеді, було всього 9 жінок і вони не були готові до спілкування. Можливо було надто прохолодно або занадто рано.
Наші співрозмовники відповіли на декілька простих запитань, назвавши ім’я, вік, стаж на велосипеді, чому саме на велосипеді та як їм їздити в Ужгороді. Ось що в нас вийшло:
Ярослав, 66 років, почав активно використовувати велосипед в останні 3 роки, спонукнули проблеми зі здоров’ям, стан якого покращився після того як став активно їздити на велосипеді, їздить по місту та на дачу в Оріховицю, велосипед використовує з квітня по листопад, незадоволений відсутністю інфраструктури міста для велосипедистів.
Артем 38 років, на велосипеді з дитинства, активно їздить останні 10 років, маршрути пролягають по місту та в Оноківці, на велосипедах уся родина, крім наймолодшої дитини, якій тільки рочок.
Ілля, 26 років, переїхав в Ужгород з Миколаєва в минулому році, навіть робота Іллі пов’язана з велосипедами: він майструє велобагажники та багажні велосипеди. Разом з дружиною Маргаритою – велоактивісти, просували велорух та велодоріжки в Миколаєві, готові доєднатися до велоруху в Ужгороді, зокрема до проведення ЄТМ у місті.
Іван, 71 рік, на велосипеді з 16 років, в минулому займався велосипедним спортом, у шкільному віці був чемпіоном області, велосипед не залишав ніколи, їздить по місту а також в Чоп навіть у своєму поважному віці, на запитання щодо умов для велосипедистів сказав лише одне слово –«огидно».
Олександр, 58 років, на велосипеді останні 10 років, їздить по місту у справах майже цілорічно, крім ожеледиці, вважає велосипед транспортним засобом №1, транспортом для людей, так би мовити «дешево та сердито». Незважаючи на те, що в нього вже одного разу вкрали велосипед, він не впадає у відчай, купив ще один велосипед і продовжує їздити.
Василь, 30 років, на велосипеді з дитинства,  десь 25 років, їздить по місту, оскільки це просто і зручно, і хоча йому в цілому подобається їзда на велосипеді, на даний час в Ужгороді велоінфраструктура відсутня, є лише паркування для велосипедів, а цього недостатньо, їздити по вулицях разом з машинами досить небезпечно, а по тротуарах – незручно.
Олександр, 36 років, на велосипеді їздить постійно та цілий рік, велосипед зберігає вдома, незадоволений відсутністю в місті умов для велосипедистів, тому що на тротуарах пішоходи велосипедистів лякаються, а по дорогах їздити досить некомфортно.
Костянтин, 24 роки, на велосипеді з 5 років, найчастіше їздить по місту по справах та на тренування,  а також в Дубки, одного разу навіть їздив велосипедом в Берегово, вважає, що їзда на велосипеді - це зручно, практично, корисно для здоров’я, лікує і водночас є профілактикою для захворювань, і взагалі: «Велік – це круто!»
Ось такі вони різні за віком, за поглядами та оцінками – наші ужгородці, які щоденно їздять на велосипеді, але єдині в тому, що Ужгороду вже конче потрібні кращі умови для велосипедистів, яких щороку стає все більше  і більше.
Смачною та запашною кавою на будь-який смак вже другий рік поспіль безкоштовно пригощає велосипедистів Тетяна Колесник, власниця Велокави, за що ми їй щиро вдячні.
Фото за посиланням https://photos.app.goo.gl/pffUAVsqydBpZBwb2